Page 26 - zima_2021_2022_s

МИСТЕЦТВО СТОСУНКІВ / THE ART OF RELATIONSHIPS КРАСА ТА ЗДОРОВ’Я / BEAUTY AND HEALTH

гороньками» та «Одна гора високая, а другая низька» поло- У вересні 1885 року Франко написав листа Ользі
нили були наші душі, - згадує Білинська. - Ми задумалися. Хоружинській, в якому запитує: «Що б Ви сказали, якби
Ніхто не ворухнувсь. Франко у сумному настрої дивився на якийсь-небудь галичанин, приміром я, приступив до Вас з
долівку. Швидко встав і, не оглядаючись ні на кого, вийшов з просьбою: будьте моєю дружиною, моєю жінкою?»
хати. Під опущеними повіками не вдержались сльози. Вони Франко не кривить душею: «Я мусив хоч крихітку по-
покотились по лиці...» любити Вас». Так, Ольга знає, що він ніколи їй не скаже й
Ще десь на початку 1883 року Франко написав вірш, ко- не напише того, що колись писав першій Ользі, Рошкевич.
трий якнайточніше пояснює його тодішній душевний стан: Нехай та далека й загублена любов буде його зіркою. Нехай!
To був час, коли він усіх, і себе самого, переконував, Вона ж буде тою, хто піде з ним поруч, ділитиме з ним кус-
що рана серця загоїлась, що між ним та Ольгою лишилися ник черствого хліба, горе, біду, все. Буде його захисницею
тільки ділові стосунки. і прихистком. Зробить те, на що не відважилася ще жодна
Ольга сама просить, щоб він не мучився, щоб покохав жінка.
якусь достойну його любові дівчину. Нехай він оглянеться Журовська була єдиною з коханих Франка, яка не люби-
по світу. Світ такий широкий... Вона наперед благословляє ла поета, не розуміла його поривань, холодно реагувала на
його на любов. освідчення й вірші і тільки на схилі віку втямила, хто любив
Франко сприймає ці слова Ольги як глум. Про яке ща- і обезсмертив її своєю любов'ю.
стя, про яку любов можна говорити, коли, втративши її, він До образу Целіни Журовської-Зигмунтовської Франко
утратив усяку надію на любов будь-якої жінки? добирає зовсім інші епітети й символи. Ця жінка була над-
1886 року Франко пише образок «Не спитавши броду» звичайно примхливою й гордою і не відповіла на любов по-
ета. Ось чому в його уяві вона «жінка чи звір», «сфінкс».
Байдужість Целіни до Франка була вражаюча. Вона
навіть не читала й не мала наміру читати «Зів'яле листя».
Для чого? Їй прочитали, запитали, що її найбільше врази-
ло в тій збірці, і вона преспокійно відповіла, що з усього
їй найбільш сподобався опис квартири в одному вірші, бо
подібну квартиру вона мала по вул.Вронських у Львові.
Целіна Зигмунтовська твердила, що Франко буквально
її переслідував. Вона йде з роботи, а він - слідом. Вона зу-
пиниться - зупиниться й він. То тривало місяцями. Він, як
школяр, боявся промовити до неї й слово, підступити ближ-
че, годинами вистоював перед її вікнами. Панну це смішило
і злило водночас.
Коли потім Целіну запитають, чому вона не відповіла
взаємністю Франкові, вона відверто, спокійно, не видумую-
чи різних причин, відповіла: він їй просто не подобався. Був
рудий, а їй імпонували брюнети, особливо брюнети з синіми
очима. І прізвище не подобалося, не, мав солідного станови-
ща, грошей і надій на них.
Тим часом Франко страждав. Целіна Зигмунтовська була
звичайна приземлена жінка, яка мала свої плани і свої роз-
рахунки. Чи винна була в тому, що її обрав за об'єкт свого
«невиплаканого серця» Франко? Ні. Але чому він говорив
про свою любов до Ольги Рошкевич усім? Гордився цією
своєю першою світлою любов'ю. Не приховував ні перед
ким, чим він зобов'язаний цій жінці... Чому мовчав про Юзе-
фу Дзвонковську і чому так боявся вимовити ім'я Целіни?
з сучасного галицького життя. Дослідники творчості пись- Гадаю, що знайти відповідь можна в «Зів'ялому листі».
менника запевняють, що в основу твору покладено події, Розгорнімо попіл зотлілого листя, там знайдемо тиху скаргу:
пов'язані зі станіславським колом знайомих Франка, і що Ольга Рошкевич, Юзефа Дзвонковська, Целіна Зигмун-
за образом Густі Трацької криється не хто-небудь, як сама товська принесли поетовому серцю щастя і горе, радість і
Юзефа Дзвонковська... «Бліде ніжне личко з буйними зо- муку. Бо той, хто раз у житті пізнав силу кохання, знає, як
лото-жовтими косами, з синіми глибокими очима, з кали- міцно переплетені в ньому ці почуття.
новими губами», «струнка, скромно, навіть дуже просто
скроєний одяг». Це приблизний портрет Юзефи.
Вона не відповіла взаємністю... Він страждав. Лиш потім
довідався про справжню причину, чому так зробила, - і в Підготувала Тетяна Шевченко
його поезії зринуть квіти непроминальної любові.

26 madeukraine.ca MADE IN UKRAINE / ЗИМА 2021-2022 27