Page 4 - osen_2021

ІСТОРІЯ КАНАДИ: ЛЮДИ ТА ДОЛІ / HISTORY OF CANADA: PEOPLE AND DESTINIES ІСТОРІЯ КАНАДИ: ЛЮДИ ТА ДОЛІ / HISTORY OF CANADA: PEOPLE AND DESTINIES

ВОЖДЬ ПЛЕМЕНІ МОГАУКІВ

кілька прожекторів, серце у мене завмерло. Ворожі зенітки
немов сказилися. Траси снарядів потягнулися до освітленого
бомбардувальника. Феєрверки розривів пофарбували небо
в багряний колір, але льотчик вів літак за бойовим курсом
крізь вогнений вихор. І раптом пролунав вибух. Мабуть,
снаряд, а може і не один, потрапив в бензобак. У всі сто-
рони розлетілися палаючі уламки. Багато з тих, хто був у
цей час в районі цілі, бачили цю страшну картину. Ніхто з
членів екіпажу не встиг скористатися парашутом...»

Картина освітлена, полковником Котом, безапеляційна -
рвонув літак, і все тут. Чого скажеш. Війна... Як буде видно
нижче, причина «рвонувшого літака» в мемуарах у полков-
ника була вагома. Треба було за будь-що повідомити, що
героїчно загинула одна людина. Дуже вже незручна вима-
льовувалася картина, якщо у смерті цієї людини на полі бою
виникали які-небудь сумніви.
Стати індіанцем в дитинстві було простіше простого.
Збиралися у дворі воронячі пера. Майструвався лук, з фа- До слова сказати, нестиковки в цій історії починають-
нери випилювалось хиже лезо томагавка, прикріплювалось ся відразу ж при читанні реальних документів. У полков-
потім до сучкуватої палиці. Що ще? Пов'язка на голову, як у ника Кота політдіяч Завірохін пойменований «М.О.», а за
апачів. І неодмінно щоб було жарко, тоді можна було носи- документами, в яких йдеться про те, що в ніч на 19 квітня
тися з друзями по кущах без майки, голими до пояса... 1944 року він не повернувся з бойового вильоту, він Ми-
У реальності обряд посвячення у воїни у індіанців так кола Олександрович, тобто «М.О.» Інша людина? Та ладно
просто не відбувався. А без цього обряду неможливо було чіплятися-то, опечатка...
стати повноцінним членом племені, не можна було взяти в
дружини індіанку. До нього готувалися багато років, з ди- Але це не все. Документ називається «Іменний спи-
тинства, бо треба було навчитися терпіти біль. Дві висушені сок безповоротних втрат особового складу частин та
та скріплені разом пазуристі орлині лапи всаджували під Управління 3 Гвардійської авіаційної Дніпропетровської
шкіру і м'язи грудей через два надрізи, зроблених ножем. дивізії Далекої Дії станом на 10 квітня 1944 року». Тобто
Мотузка чіплялася за кігті і перекидалася через верхівки дата складання документа передує даті виникнення втрат.
жердин вігваму. Кандидат або підвішувався на цій мотузці Документ друкували 10-го, а екіпаж з Завірохіним, Даценко
до самого верху в самому вігвамі, або повинен був стояти та Безобразовим не повернувся з завдання на 9 днів пізніше.
зовні, натягуючи мотузку і впираючись ногами. У одних Та ну ладно, ну знову опечатка!
племен це все треба було витримувати поки співає шаман, а
співати він міг довго. У інших - в такому вигляді треба було Крім того, радист Свєтлов, про загибель якого разом
простояти добу. Так що до питання про членство в племені з іншими епічно оповідає полковник Кот, в цьому списку
старійшини підходили цілком серйозно. взагалі відсутня, хоча літак повинен вилітати на завдан-
ня з радистом. Це якщо потрібен зв'язок. А якщо він не
Ми не індіанці, у нас свої тести і стреси. Почитайте спо- потрібен, тоді як? Але хіба так буває? Буває, і ще як! При
гади про війну, послухайте або згадайте розповіді ветеранів, виконанні особливо секретних операцій в ефір не вихо-
кому що довелося пережити. Іноді не віриться, що таке було дять, зберігаючи повне радіомовчання. Переговори в ефірі
можливо... можуть перехопити німці. Навіщо ворогові взагалі знати,
Ось приміром, у своїх мемуарах «На далеких маршру- що ми кудись летимо? Ось товариш Свєтлов і залишився в
тах», які вийшли в Києві в 1983 році, Герой Радянського казармі.
Союзу, полковник О. М. Кот, учасник нічного нальоту 19
квітня 1944 року радянських бомбардувальників на зайня- У списку зазначено ясно - не повернулися з бойового за-
тий німцями залізничний вузол Львів-1, пише: вдання. Можливо вбиті. А можливо і ні. В аналогічних до-
«Цього нальоту, в числі інших, мету висвітлював екіпаж кументах формулювання «не повернувся з бойового завдан-
Івана Даценко. Крім штурмана Безобразова, радиста ня» - така ж самостійна категорія, як і «убитий» або «помер
Свєтлова, у складі екіпажу перебував і заступник началь- від розриву серця».
ника політвідділу дивізії гвардії майор М. О. Завірохін. Коли Так куди ж поділися три хоробрих льотчика - Микола
літак, який скинув Саби (освітлювальні бомби), зловили Завірохін, Григорій Безобразов та Іван Даценко?

4 madeukraine.ca MADE IN UKRAINE / ОСІНЬ 2021 5